стугоніти

-ни́ть, недок.

1) Ритмічно стукаючи, ударяючи по чому-небудь, утворювати тривалий шум, гул. || Утворювати глухі звуки із завиванням, гулом (про явища природи). || безос. || Видавати глухі ритмічні звуки (про механізми). || Глухо, безперервно звучати, лунати (про вогнепальну зброю). || Створювати глухі, одноманітні звуки; гриміти. || Бурхливо, з шумом виявляти якийсь рух, силу; бушувати.

••

Аж стугони́ть — уживається для вираження інтенсивності якої-небудь дії.

2) Передавати відгомін, відзвук чого-небудь.

3) Сильно битися, пульсувати (про серце, кров).